Брати чи не брати жінок на риболовлю?
Одного разу ми з приятелем з самого ранку сиділи на миску озерця і вже задрімали під першими променями сонця. Карась з долоньку клював, але рідко — 2-3 на годину.
І тут до озерця під’їхала вершниця на коні, поряд бігла собачка. Жінка вправно зістрибнула з коня, нагнулася і підняла вудилище, швидко закинула вудку у воду і майже миттєво висмикнула пристойного карася. А потім її карасі падали у сажалку через хвилину-дві.
А ми? Нам стало соромно. «Та підкормила вона своє місце!», — виправдовувався приятель перед власною совістю. Та все ж рано ми задрімали, залінувалися — карасі ж у озері є, і жінки-рибалки справжні теж є. Ось і приклад «зубрам» показала.
Серед затятих риболовів давно укорінилася думка, що жінка на риболовлі приносить лише тільки неприємності: не буде добре клювати, вітер буде не з того боку, риба зриватиметься з гачка, і взагалі — не пощастить. І деякі рибалки так і говорять: «Ніколи, ні за що не візьму жінку на риболовлю!».
Але є й інша частина племені рибалок, і вона з такою думкою категорично не згодна. Швидше за все, супротивники риболовецького процесу за участю жінки просто ніколи не замислювалися над цим питанням серйозно. А якщо подумати глибоко і поміркувати, ми побачимо масу позитивних моментів. І від риболовлі з жінкою буде лише користь.
Їхати на риболовлю без жінки просто не можна! Якщо у вас немає дружини, запросіть сусідку або знайому, можна узяти і чужу дружину. Але свою (перевірено!) все ж таки краще. І зовсім не з міркувань вмираючої у наш час моралі: участь у риболовлі — дуже відповідальна справа!
Якщо дружина не згодна, умовити її не дуже важко. Головне, вселити їй прописну рибальську істину: час, проведений на риболовлі, Бог в роки життя не зараховує. А пожити довше, та ще й порибалити, хочеться усім! Ще треба пообіцяти дружині отримання невимовних відчуттів. Ну, а секретам риболовецької справи і тому, що їй передує, ви дружину навчите.
Отже, дружина згодна. Збираємо перші бонуси. По-перше, вноситься посильний внесок у всепланетну боротьбу з дискримінацією жінок на риболовлі. По-друге, проводимо вихідні, як і задумано, у сімейному колі, але на риболовлі. По-третє, нерви спокійні, тому що ніхто не «пиляє» за те, що весь тиждень дружина одна вдома.
Цікаво? Тоді продовжимо. Дружина, як підмайстер рибалки допомагає вам із самого початку: збирає необхідні у дорозі й біля водойми речі (браку провізії ви не відчуєте), будуть передбачені й укладені парасолька, доміно і багато літрів води. Вона спакує речі, продукти, човен, намет, а потім — місить тісто, перебирає мотиля, варить кашу, копає черв’яків.
А хто усе це понесе? Навряд чи хто-небудь сумнівається, що жінки удвічі витриваліші за чоловіків. Отже, дружина понесе спорядження, а рибалка-наставник — те, що дружині довірити не можна, — вудки.
Біля водойми, на вибраному наставником місці, дружина встановлює намет. Намет треба ставити входом на схід, його протилежний кінець дивитиметься на захід. Якщо стоїш лицем до заходу, то північ буде праворуч, а південь ліворуч. Це може осягнути тільки аналітичний чоловічий розум наставника, і таких важких завдань перед жінкою ставити не можна. Принаймні, на початковому етапі риболовлі.
Намет встановлено. Посилаєте дружину по дрова без сокири: з метою збереження природи вона збирає тільки сушняк і складає його на місці майбутнього багаття, а місце його уже визначив наставник. До того ж, наставник весь підготовчий період зберігає найголовніше — вірність дружині, вудки і... сірники, без яких вогню не розведеш і юшки не звариш.
Майбутній нічліг влаштовано. Чоловік спатиме на окремому матраці, щоб не проспати вранішню зорю. Дружині дається вказівка, як правильно завести будильник. І якщо будильник не спрацює, дружина має вчасно розбудити рибалку вдосвіта.
...Світає. Ви вже на березі. Підготовлені вудки. Дружина насадила на гачок черв’яка. Ця операція вимагає спритних жіночих рук — черв’як звивається і не хоче бути проколеним і насадженим. До речі, моторні жіночі руки стануть у нагоді ще не раз — розплутати волосінь на вудці, рибу зняти, у сажалку покласти, позбавити спінінг «бороди».
Дружина закидає у воду вудку і дає рибалці в руки вудилище. А у наставника знову найголовніше і відповідальніше завдання — контролювати, щоб дружина все робила правильно, і як тільки поплавець засмикається і піде вниз, смикнути вудилище вгору.
І ось на гачку тріпоче йоржик або окунець. Дружина у захваті! Наставник не поспішає знімати рибку з гачка — з такою дрібницею впорається і дружина. А тут вже і обід не за горами. Дружина чистить рибу, підвішує казанок. І рибалка робить те, без чого не можна зварити юшку — запалює сірник, від якого займеться вогнище.
Добре відпочивши, ви почали збиратися додому. Наставник допомагає дружині надіти на спину рюкзак, що став легшим, а вже сам несе вудки.
Те саме і вдома. Дружина упорядковує рибальський одяг, миє чоботи. І наставник не залишається без справи — ставить в куток вудки. А потім він приймає на ніч ванну. Засинаючи, згадує рибалок, які принципово не беруть жінок на риболовлю, адже дружина риболовлі не шкодить — вона її ушляхетнює.
Якось на одному озері я спостерігав, як стара бабуся та її внучка на одному човні, сидячи спина до спини, бадьоро ловили хороших карасів. Залишилося ще додати, що я своїх дочок і внучку з дитинства привчив до риболовлі, і цій пристрасті вони не зраджують багато років. Та і фору дадуть будь-якому завзятому рибалці, тому що відрізняються розумом і кмітливістю, хорошою реакцією, точністю і акуратністю, спритністю і світосприйняттям від тих, хто рибалить зазвичай «на кишеню» або продає улов за пляшку гіркої...
Тож брати чи не брати жінок на риболовлю? Відповідь очевидна — брати, бо якщо вона піде по рибу сама, чоловікові удома буде нудно і незатишно.
Олександр ФІЛАТОВ.
Источник: Актуальные новости
Tags: Эмма Уотсон
Comments (No comments)
There are no comments for this post so far.
Post a comment