Лічилки

Archive for May, 2008

Рясний дощ уночі

Рясним дощем знову розпочалася ніч. Віра, котра ледве через кімнату могла перейти, задивилася за темне вікно. Так, ніби там можна було щось видивитися через суцільну стіну густих, глухих крапель. Озвався грім десь за весняним садом і дощу додалося.

Read the article

Віддали і забрали

Господи, скільки історій життєвих довкола, про скільки доль людських дізнаєшся з газет, журналів, телепередач! Коли читаєш це чи дивишся з екрана, коли тебе це не стосується, часом може навіть здатися, що то все вигадки авторів, що то просто сенсаційні матеріали для того, щоб привернути увагу читача. Те, що сталося в моїм житті, – зі згаданого [...]

Read the article

Обман

Катруся бачила, відчувала: з Юрком щось діється. Дивний якийсь. При розмові навіть в очі не дивиться, викручується, відмовляючись від зустрічей з нею. Плутає словами, відмовки знаходить такі, що за милю видно: шиті вони білими нитками. Та вона, вважаючи хлопця своїм й звикнувши до нього за три роки зустрічей, знаходить тій незвичній поведінці оправдання.

Read the article

Аварія на дорозі

Світло немилосердно било прямо у вічі. Аня, піднявши руку, аби захиститися від нього, зрозуміла, що рука її не слухається. Ледь відкрила очі. Перше, що побачила, - мама і запитання: «Як ти?». Здивувалася. Так було ще в дитинстві: мама будила до школи й обов'язково запитувала, як вона. Але то давно було. Болісно примружила очі. Щось не [...]

Read the article

До Галинки ще й Віталик

Олена навшпиньки переступила поріг дитячого притулку. Трохи постояла перед входом, зупинилася поглядом на веселій і теплій назві закладу - «Малятко», наказала серцю вгамуватися, а воно, розтривожене, ніяк не піддавалося. Скільки дитбудинків об'їздила, скільком дітям зазирала у вічі і, бачачи у кожнім погляді благання й надію, потому мучилася докорами сумління. Як же ж брати тебе, дитино, [...]

Read the article

Попередження про зраду

Чоловіка цілу ніч не було вдома. Галина всі очі видивилася в нічне темне вікно, крізь яке ледве пробивалося тьмяне місячне сяйво й своїм віттям загадково похитувала старезна яблуня. Ще вчора, приміром, усе було звично, буденно й, здається, незмінно. А сьогодні й місяць по-інакшому на землю зазирає, і яблуня якось по-особливому сумує за молодими своїми літами. [...]

Read the article