Модель, которая является ангелом компании Victoria's Secret может похвастаться своим роскошным телом, и для того чтобы данное чудо природы не увяло модель постоянно следит за своим рационом, количеством солнечных лучей, которые могут прикоснуться к столь дорогому для рекламодателей телу.
Людина — цікава істота: замість того, щоб радіти і бути вдячною за те, що у неї є, вона сприймає це, як абсолютно буденне і сумує за тим, чого у неї поки що немає. Отримавши це, вона, не встигнувши подякувати, відразу починає сумувати за наступним...
Микола привів на батьківське обійстя коня. Довго старий плакався, що, мовляв, без нього в сільському дворі – як без рук.
– Та навіщо вам зайві клопоти? - переконував батька син. - Хіба ж
я вам города не впораю.
– А я навіщо тут? - Упирався чоловік, який усе життя у праці
нелегкій провів.мобильники
Зітхнув Микола. Таки доведеться купити коня. Вогонь [...]
Ніч накрила землю своєю великою чорною парасолею. Весело заморгали очима-вікнами будинки — до осель після робочого дня поверталися господарі. Повернулася й вона до своєї оселі. Але на душі було так само чорно, як і за вікнами, і чомусь зовсім не хотілося розганяти цю темряву яскравим світлом. Вона запалила свічечку.
Свічечка не одразу засвітилася. Зашипіла, зітхнула, [...]
— Дядечку, допоможіть, будь ласка. Прошу: дайте пару копійок на хліб!
Мале замурзане хлопченя жалібно простягало тоненьку ручку. Лиха доля викинула його на вулицю. Безіменна маленька людина, котра не з власної волі стала жебраком і просила милостиню, сидячи на мокрому асфальті.
Маму він майже не пам’ятає. Правда, була [...]
Вечір... Сутінки... Мрячить зажурений дощ, кидаючи на вікна холодні сльози. Я стою біля вхідних дверей та дивлюсь на маленьку дверну ручку, в якій, здається, зараз усі мої думки та переживання.
...Я образила тебе. Не бажаючи цього. Ненавмисно, та все ж образила. Лише одне слово, а як глибоко та боляче воно [...]
Коли надходять важкі моменти, коли біль затискає нас у свої міцні обійми, коли так погано, що аж хочеш кричати на увесь світ...
Якщо в такі миті нашого життя ми самотні, нема нікого, щоб нас обійняти, нема нікого, щоб нас втішити, нема нікого, крім нас, то з розпачу розводимо руками. Можливо, це все? Кінець? А можливо — [...]
Хто заздрить комусь, той зазіхає на чуже, і треба вчасно спинитися й відкинути лихі наміри.
Нещодавно я мимоволі став свідком однієї цікавої розмови. Розмовляли дві жінки, які сиділи поруч в автобусі. Дорога в них була, видно, неблизькою. І, щоб не нудьгувати, вони ділилися власними роздумами, спогадами. Вже не пам’ятаю, як у своїй розмові вони перейшли до [...]